Каф — Кумуляція ПрАТ «Страхове товариство „Стройполіс“»
укр рус eng

Каф — Кумуляція

КАФ (caf) — умова поставки вантажу морським транспортом за зовнішньоекономічним договором. Права і обов’язки за договором КАФ подібні з умовами договору СІФ, проте страхування товару не входить в обов’язки продавця.

КВАЛІФІКАЦІЯ (qualification) — якісне визначення об’єктів.

КВАНТИЛЬ (quantile) — одна з числових характеристик випадкових величин, що застосовується у математичній статистиці.

КВАНТИФІКАЦІЯ (quantification) — кількісне визначення об’єктів.

КВОТА У СТРАХУВАННІ (quota in insurance) — 1) частка участі страховика в загальній страховій сумі в разі страхування об’єкта на умовах співстрахування;

2) частка кожного з учасників у договорі перестрахування.

КВОТНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (quota share reinsurance) — перестрахування на базі квоти. Це означає, що страховик передає перестраховикові в погодженій частці всі без винятку прийняті на страхування ризики за певним видом (групою видів) страхування. У цій самій пропорції перестраховикові передається отримана цедентом від страхувальника премія, а перестраховик відшкодовує цедентові сплачені збитки в межах своєї частки страхової суми.

КЕПТИВНI СТРАХОВІ КОМПАНІЇ (captive insurance companies) — компанії, що створюються промисловими, торговельними, банківськими та іншими структурами з метою задоволення їхніх потреб у страхових послугах. Це дає можливість досягати економії на страхових преміях. К. с. к. можуть обходитися без послуг посередників.

КІНЦЕВИЙ ТЕРМІН ДІЇ ПОЛІСУ (expiry date) — дата закінчення покриття полісу. Не поширюється на поліси, що передбачають автоматичну виплату суми в кінці періоду страхування (страхування на дожиття, довесільне страхування тощо).

КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ (insurance classification) — система поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види і форми. К. с. має за мету сприяння формуванню страхового ринку, впорядкування звітності та державного регулювання страхової діяльності, розвитку міжнародної інтеграції в страхуванні.

КЛАУЗУЛА (clause) — застереження, що вносяться в договір страхування.

КОВЕР-НОТА СТРАХОВА (cover note) — свідоцтво про страхування, яке видається брокером страхувальникові на знак підтвердження укладення договору страхування з переліком списку страховиків. К. с. не має юридичної сили, слугує лише довідковою інформацією. В обумовлений час брокер має вручити страхувальникові поліс. К. с. застосовується і в перестрахуванні, де може мати юридичну силу і замінювати сліп.

КОЕФІЦІЄНТ ЗБИТКІВ (claims or loss ratio) — показник, що розраховується як відношення оплачених претензій і тих, що підлягають оплаті, до зароблених премій.

КОЛЕКТИВНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (collective life insurance) — страхування, при якому може укладатися договір на страхування за рахунок коштів підприємств усіх працівників або їх групи. У К. с. ж. страхувальником є підприємство, а застрахованим — кожний працівник, прізвище якого заноситься до списку, що є невіддільною частиною полісу.

КОМЕРЦІЙНИЙ КРЕДИТ (commercial credit) — короткостроковий кредит, що надається одним господарським суб’єктом іншому у формі відстрочки платежу за продані товари (послуги). Звичайно оформляється переказним векселем. Відсоток за К. к. входить до ціни товару та суми векселя і здебільшого є нижчим, ніж за банківським кредитом.

КОМІСІЯ СТРАХОВА (insurance commission) — винагорода, що виплачується страховиком посередникам (брокерам і агентам) за залучення об’єктів на страхування, оформлення документації, інкасацію страхових внесків, а в деяких випадках — і за розгляд страхових претензій. К. с. нараховується у відсотках від страхових премій (внесків). Розмір відсотка залежить від виду страхування та деяких інших факторів.

КОНВЕРСІЯ (convertion) — переведення полісу з одного виду страхування життя в інший.

КОНТР АЛІМЕНТ (counter aliment) — отриманий перестрахувальний інтерес.

КОСТ ЕНД ФРЕЙД (cost and freight) — ціна товару в порту відправлення плюс морський фрахт до порту призначення. Не включає витрат зі страхування.

КОТИРУВАННЯ (quotation) — визначення страховиком ставки премії, за якою він готовий застрахувати ризик.

КУМУЛЯЦІЯ (cumulation) — 1) концентрація страхових ризиків в одній компанії в обсязі, що може призвести до багатьох збитків внаслідок одного страхового випадку;

2) зосередження застрахованих об’єктів на одній території, вулиці, будинку, порту, залізничній станції, судні, що у разі одночасного страхового випадку (наприклад, землетрусу) може призвести до порушення фінансової стабільності страховика. К. має враховуватися при визначенні частини ризику, що залишається на утриманні страховика.

  головна   контакти   про сайт